Цілюща...
В затищі ночі, в розквітлих ранках, в журбі й покої,
У світлих смугах, й тунелях темних життєвих скрут,
Прозорі тіні крокують поряд, без перебою,
Щоб наливався життєвим цвітом Земний маршрут.
Ступивши в осінь, пожовкли мрії, принишкли плани,
Сонливі хмари - похмурі свідки літніх жеврінь...
Ввібрали сльози, пролиті ніц, сивоокі тумани,
А душу гріє, ба навіть тьмяна, прозора тінь...
Вона довготерпить, не заздрить, не рветься до гніву,
Вона милосердна, все зносить без міри й умов,
В щирості вірна, у вічності чиста й правдива...
...Прозорою тінню крокує за нами Любов...
м. Київ, 11.10.2021 р.
