23.10.2021 09:21
for all
29 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ольга Шнуренко

Елегія осіннього лісу

«Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві»
#Ліна_Костенко

Сказала Ліна – "Ліс живий!"

І це, звичайно, аксіома.

Повітря чисте - йди і пий!

Так затишно, неначе вдома…


Про щось шепоче листопад,

Скриплять оголені дерева,

Сумує небо без рулад,

Глибоке сірооке мрево…


Хтось там у листі шарудить,

А потім з гілочки на гілку

стрибає, завмирає, вмить

ховається у теплу нірку…


Мене вітає білий гриб,

Схиляє шляпку в реверансі,

А темні хащі кличуть вглиб,

Де озеро дрімає в трансі…


Живе там Мавка лісова,

За літеплом щодня сумує -

Чи віднайду такі слова,

Що смуток в серці затамують?


Вразлива у дерев душа -

Убивця той, хто їх рубає,

Кохання Мавки й Лукаша

В далекий вирій відлітає…


#Ольга_Шнуренко























м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись