Рибалки
байка Езопа
Рибалки з моря сіть важку тягли
і сподівались – риби в ній чимало,
та витягли і бачать: риби мало,
а більше з дна каміння загребли.
Тож засмутилися і з почуттям
про гнів богів гуртом загомоніли,
що чимось Посейдона засмутили
і взагалі – нещасне в них життя.
Був з ними дід, він істину просту
зумів таки до їхніх вух доне́сти,
що вдача і невдача – рідні сестри,
а щастя поряд з горем по життю.
Мораль: життя мінливе – при нагоді
за ясним днем прийде пора негоді.
