07.11.2021 01:38
для всіх
84
    
  1 | 1  
 © Ольга Шнуренко

У лісі наодинці

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Чому так затишно мені у лісі,

і навіть краще, аніж між людьми?

Моя душа живе в небесній висі

на роздоріжжі світла і пітьми…


Коли блукаю в лісі наодинці,

я чую мелодійний вітру спів,

стоять стрункі дерева, як ординці -

так гарно на душі! Бракує слів…


Проміння сонця крізь гілки струмками

тече помірно, лагідно униз,

а мозок, переповнений думками,

кричить мені – «Благаю, зупинись!


Забудь про всі свої земні турботи,

хай тиші спокій душу огорне,

примарою блукай у лісі доти,

допоки біль і смуток не мине»...


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!