21.11.2021 06:16
for all
6 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Казка лисичого помела

Казка лисичого помела

Лисиця трохи ранувато встала

Якогось дня осінньої пори

Хвостом, як помелом мела-змітала

Протоптані стежини до нори.

А сонна ще сорока на осиці

Застрекотала гучно, як могла, 

Униз до працьовитої лисиці:

– Ти нащо купу листя намела?!

Лисиця їй відповіла недбало

Ворушачи хвостом туди-сюди:

– Та бач же як стежки позасипало, 

Надумала порядки навести.

– На купі все згодиться, що й казати, 

Як лапами її розворушу:

Із жолудів – намисто нанизати, 

Листочки на гербарій засушу.

– Ось глянь! Листочки з клена, дуба, глоду –

Барвисті всі, такі як я люблю!

А прутиками й шишками в негоду

В норі гарненько грубку протоплю…

Лисиця й далі бурмотіти стала, 

Ліщиновий пантруючи сучок, 

Але сорока вже не стрекотала –

Втомилась від осінніх балачок.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись