21.11.2021 06:40
for all
7 views
    
rating - | no usr.
 © Тетяна Чорновіл

Літо для мишачої нірки

Літо для мишачої нірки

В осінню пору сонячної днини

Спішила миша в хатку між корчами

До майстра вишивання їжака.

Несла кошівку з клаптиком тканини, 

Натягнутим між п’ялець обручами, 

І ниток кольори по пів мотка.


– Вже скоро від тепла не буде й сліду, –

З порогу гостя їжаку пищала, 

– Я ж вишиті картини страх люблю.

На цій тканині виший мені літо.

Щоби картина нірку заквітчала, 

Над ліжком її взимку почеплю.


Їжак узявся до роботи зразу, 

Барвисті нитки похвалив у миші, 

Смикнув завзято голку з піджачка.

Пройшло, здається, небагато часу –

Травицю, листя, квіти найгарніші

Стьожками вміло вишила рука.


– Ще виший колоски пшениці в полі, –

На п’яльцях розглядаючи картину, 

Цвірінькнув раптом горобець згори.

– Зерна я запасла собі доволі, 

Озвалась миша, – з нірки тобі кину, 

Як прилетиш зимової пори.


– Гриби під листям треба би нашити, –

Вглядаючись на клаптик з обручами

Пораду дати равлик поспішив.

– Ти краще приповзай на зиму жити

В затишну мою хатку між корчами, –

Просив їжак, – Грибів я насушив.


Як осінь хмарна сутінню взялася

Їжак дошив ще сонце променисте

Й суничку, що не зайвою була.

Стежками рада миша подалася, 

В кошівці літо сонячне барвисте

Собі на зиму в нірку понесла.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись