07.12.2021 10:41
18+
121
    
  1 | 1  
 © Нокс

Старість - трагедія особистості

Час невпинно плине

Хай Ейнштейн каже, що він відносний.

Час непомітно вислизає, 

Залишає лише гул безголосий.

Життя йде в ногу часом, 

Але Час завжди витриваліший.

Але життя вважає себе живішим. 

За хвилину життя вивчило слово, 

Вбило мільйони, народилося знову. 

А Час витратив лише хвилину,  

За ту хвилину, яку життя прожило.

Життя кероване. Кероване нами.

А час - це вічність. Вічність без тями.

У вічності хвилин незліченно. 

У життя вони не розкидані під ногами. 

Вічність їх ігнорує.

Життя їх ревно оберігає.

А ми, частенько, наслідуємо вічність. 

Вважаємо себе високими богами, 

Поки наші хвилини, он ті, що під ногами. 

Поки вони в`януть і залишаються позаду.

А у нас їх насправді майже що й немає.

На фініші здивовані стоятимемо

І у вічності питатимемо: 

"А де ж наша гордість?Винагорода?"

Вічність мовчки кине повільний погляд.

Відведе очі холодні

Беззвучно зникне серед далечі.

Ми сумно вглядатимемось в горизонт

Без надії, без життя.

Просто... Далеко за фронт.

Фронт тих хвилин, що боролись за життя. 

За те щоб стати вічністю. 

За примарні моря...

В іншому разі, море - звичайна калюжа.

А спогади - дратівлива іржа

На кайданах вашого сприйняття. 

Тому Вічність із Часом зникли в точці

А життя на фініші на табличці

Пише: "Пробач...

За всі втрачені безглузді моменти.

Втрачені перед недосяжною Вічністю

За моменти вічності, яку ми завжди

Наслідуватимемо."



03.05.2021

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.12.2021 19:54  Каранда Галина => © 

З заголовком не згодна. Старість означає, що людина не померла молодою. Це теж не всім доступне щастя.