30.01.2022 01:27
18+
62 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Нокс

Мудрість

Мудрість

Мудрість


Куди б хто не дійшов, 

То рушав він завжди сам.

Дорогою Сову надибав 

Переходив поле вплав

Або у човні, 

Лежав, дивлячись у зорі, 

На спині. 

Коли траплялась річка, то йшов по воді

Або йшов по дну.

Йшов так, як було вигідно йому.

А Сова то поруч,  

То злетить униз. 

Впаде до хмар, але відчує землі удар. 

А він на те не звертає уваги, 

Надто вже цікаві під ногами трави.

А синющі травинки - 

Це небезпечні тваринки.

Кусаються. 

Ніколи не вітаються.

Але ж цікаві страх які. 

"Ну добре, знову зведу очі на поле.

А там зорі дрібні.

Там ліс тисячолітніх зір. 

Там ліс дрібних тисячовічних дубів. 

Полтавщина?

Ніт, ніт. Скоріш Загравщина. 

Та й добре. Пливу далі. 

Сова повертається, 

Моя... Не скажу. Вона була на фестивалі."

Так подумав той хтось, 

Долаючи свою дорогу.

Багато ще пригод сталося по тому. 

Просякнуті метафорою й ароматом дому. 

Адже всі вони вони відбулись у його межах.

У товщі пилу й павутинних мережах. 

А той хтось пішов все ж геть із дому, 

А рушав він завжди сам. 

Дійшов таки кудись, доплив із Совою.

А вона зібрала пил і розклала по місцям.



05.06.2021

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.01.2022 13:27  КАЛЛИСТРАТ => © 

Дякую за вірші! Подобаються )))