08.12.2021 04:48
for all
35 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Зима на носі

Зима на носі

З прогулянки околицею лісу

Їжак вертався в свою теплу нору

В розлогому затишному пеньку.

Спішив, бо з неба через хмар завісу

Дощ сіяв мокроту в осінню пору

На колючки та стежку шкарубку.


Звір дріботів і мріяв по негоді, 

Як добереться під пеньок до суші, 

Щось добре з’їсть і вмоститься до сну.

Та враз наглядів равлика при вході, 

А коло придорожньої калюжі

Зелену здибав жабку трав’яну.


Зробилось їжаку сусідів шкода, 

Гукнув: – Гайда в мою оселю жити, 

Зима на носі! В шпарках сплять жуки.

Для жаб і равликів студена ця негода, 

В норі ж моїй знайдеться що спожити

І холод переспати залюбки.


На заклик жабка витріщила очі:

– Ще хочу сонну муху вполювати –

З’їм на дощі поживу ту летку

І на зимові довгі дні чи ночі

Зроблю кубельце та вкладуся спати

В кротовому вузькому хіднику.


А равлик мовив: – Згоден я, їжаче!

Цю дощову, а далі сніжну пору

Удвох перезимуємо як слід.

В компанії ж і спиться, й їсться краще

До столу поки я вповзу знадвору, 

Звари з грибами юшку на обід!

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись