Крізь осені призму...
Крізь осені призму янтарну
Дивл́юсь на навколишній світ.
Весну та шукаю свою, мабуть марно,
В зими на порозі мій слід.
Натомість знаходжу там погляд
Із вітряним помахом вій,
Обабіч з просторами чистого поля
Стежини в пожухлій траві.
В зіницях огненна спокуса!..
Там душу я бачу твою
З моєю споріднену, Осене руса,
На с́обі твій погляд ловл́ю.
Крізь призму твоєї рогівки
Я квантами літа в твій світ..,
І в двері постукаю серця домівки
Я шепотом листяних віт...
