Невідомість
І в кожен день як по незрізаній стерні -
скололі ноги, досвід у долоні.
І мрії, навіть ті, схололі,
лелеками вертають навесні.
І в кожну весну пагони надій -
з відкритим серцем, де вінок терновий.
Ніхто в житті не випадковий,
по комусь - дзвони, а за кимсь росте пирій.
І кожен крок в незвідані стежки,
і раз у раз заручником шаблонів,
один, як всі, серед мільйонів,
а хтось лиш смикає нитки...
Львів, 03.11.2021