Русалка
сонет
Стоходом* лине місяць вповні,
занурюючи в срібні сни
прозорі річкові безодні
і водорості з глибини.
М`якого дна ти досягни.
Все що було напередодні
забудь наза̀вжди і засни –
хай будуть сни твої холодні.
По місячній тонкій струні
у невідомій стороні
тектимеш біля ніг у нього.
Туманом докору німого,
нагадуватимеш йому,
що залишив тебе саму.
*Стохід – річка на Волині
