Море
Ти зустрінеш мене теплим сонцем на сході,
Легким вітром і вранішнім запахом хвиль.
Кожен день, безліч літ, вирушаю. Відтоді
Я проплив все життя, не одну сотню миль.
Берег зник і далеко тепер всі турботи,
Обрій наш, як колись, як і завжди він був.
Досить слів і думок, лиш ця мить буде доти,
Доки час ненароком про мене забув.
А навколо лежить лише вод твоїх спокій,
Відзеркалює небо - і наче в раю.
Я - один, та ніколи не був одинокий,
Коли знов оглядаю всю велич твою.
