Кохання буває...
Кохання буває мов біла хмаринка,
Що тихо пливе по життю швидко-швидко.
І той, хто помітить його, точно знає –
Недовго кохання пливе, бо зникає.
Кохання буває неначе листок:
Милується сяйвом яскравих зірок,
І видно йому усе небо безкрає,
Але прийде час – і листок опадає.
А часом кохання нагадує літо:
Сонце, тепло, все навколо розквітло,
Та навіть хоч того ніхто і не просить –
За літом іде ніхто інший, як осінь.
Часом кохання немов важкий камінь:
Не вмієш поводитись з ним – то поранить.
Можеш спіткнутись об нього і впасти,
Таке із коханням трапляється часто.
Воно теж буває немов океан:
Бурхливе, глибоке, ховає обман,
Скриває мільйони незнаних глибин,
В які не спускайся, коли ти один.
Кохання буває ще схожим на книги:
Зі змістом трагічним, із змістом щасливим,
І хто з задоволенням книги читає, –
З улюбленим жанром собі обирає.
Кохання ще часом нагадує лід:
Спочатку незламним він довго стоїть,
Та потім раптово ламається крига,
І душі закоханих з нею поплили…
Кохання дарує нові відчуття,
Без нього було б нецікавим життя.
І ще кілька слів я скажу на додачу:
Будьте коханими, зичу удачі!
м. Чортків, 2008 рік
