12.01.2022 06:38
for all
24 views
    
rating - | no usr.
 © Тетяна Чорновіл

Казки для сонного крота

Казки для сонного крота

Очиці кріт розплющив, оглядівся

В своїй підземній затишній оселі

Зимової безсніжної пори.

Подумав: – Ясно, чом це сон десь дівся –

Відсиріла земля в кутку на стелі

Ще й миша десь пошкрябує згори.


Під верх підліз і дощ нанюхав носом, 

Тому забив щільніше двері з моху, 

Щоб дір яких чи шпарок не було, 

Бо як війне хурделиця з морозом, 

З оселі видуватиме потроху

Ще з літа вміло сховане тепло.


Кріт повечеряв яблуком у тиші

В сухій, травою змощеній постелі

Вгорнувся знову спати залюбки.

Знайшовся й сон під шкряботіння миші, 

А дощ знадвору стукотів по стелі

Туманні нашорошені казки.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись