Жадання, спогади і сподівання
з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»
Прокинулася рано на світанні,
відразу глянула в зачинене вікно -
що там на разі, сонце чи туманні
примари вкрили білосніжне полотно…
І бачу, перші промені не встигли
грайливо стрибнути в незайману блакить,
похмурі дні вже так мені набридли,
що мрію - сонце новий день озолотить!
І так щодня – жадання й сподівання,
солодкі спогади про сонячну весну,
коли зустріла я своє кохання,
не дивлячись на вік і срібну сивину…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ, 17.01.2022