На параді
До 20-ліття незалежності України
Що це за музика гучно лунає,
люди дружньо в Хрещатик вбухують крок,
комментатор з динаміка їх щиро вітає,
пророкуючи нам шлях до зірок.
Ось з`являється перша колона,
маршем з підручниками йдуть вчителі,
знанням одягнена мудра корона,
щоби науки в нас рясно цвіли.
Далі біліють снігом альпійським
лікарів новенькі халати,
й так несуть самозабвенно
здоров`я до кожної хати.
Лязгом залізним ідуть металурги,
жаром сердець плавлять руду,
двутавром, швелером і профнастилом,
не допустять в країну біду.
Ось поважно вийшли на світ
з ліхтарем на касці шахтарі,
добувають вони антрацит,
з глибоких надер землі.
Крокують за ними агрономи,
щастя колосся в`яжуть в снопи,
зоотехніки та хлібороби,
дадуть країні крупи.
Із ними тяжкою ходою
неначе танкова дивізія
йде велика рогата худоба,
всіх забезпечить провізією.
Ніби крупнокаліберні гармати
височіють трембіти в руках чабанів,
їх музика буде всюди лунати,
ведучи лік радісних днів.
Далі вправно жонглюють словами,
крутять зворотами піруети,
рівними крокують рядами
письменники та поети.
А із впевненістю локомотива
залізничники йдуть жилети поодягали,
хай життя вам наповнює диво,
а простори неньки - рейки та шпали.
А це закалені війною,
заслуживши найвищої шани,
неспішною своєю ходою
йдуть дорогі ветерани.
Майоріють повітряні кульки
і ще здалеку лунає сміх,
це іде цвіт нації - діти.
святу радіють більше за всіх.
Замикає ж колону натхненний
ентузіазмом сповнений взвод,
може трішечки буденний,
та гордість країни - народ.
Домоглися нарешті свободи,
народилася наприкінці літа.
Урочистий мітинг з нагоди
Дня незалежності України вважати відкритим!
Лунає гімн!
