з рубрики / циклу «З гумором»
Вночі заходжу на кухню,
зненацька вмикаю світло,
чекаю хоч єдиного руху,
та нічого на жаль не помітно.
З ліхтариком лізу під плитку,
огляну кожну шпарину,
не знайду вас хоч бігаю швидко,
і в розпач знову порину.
Навмисно лишаю об`їдки,
не прибираю зі столу,
гадаю коли з`явитесь, звідки,
та мабуть ходжу я по колу.
Самотній стою, гукаю щосили
зриваються з губ слова не нові,
руді таргани, чи ви ще десь лишились?
Мабуть що тільки в моїй голові