Давайте вже – після війни
з рубрики / циклу «2022 рік»
"Ніхто начебто не хоче війни, аж раптом вона вже тут. Ми не хотіли воювати, інші твердять те ж саме, а проте вже півсвіту воює."
©Еріх Марія Ремарк, "На Західному фронті без змін"
©Еріх Марія Ремарк, "На Західному фронті без змін"
Давайте пізніше. Давайте вже – після війни.
Вона, наче смог, у повітрі зависла – і душить.
«Ми прагнемо миру» - єхидно брехали вони.
Війна уже тут, ось. І змором бере наші душі.
Ніхто не хотів. А дракон все зростав і зростав.
То хто ж ті «вони», що так добре його годували?!
А ми? – Глядачі на одній з дурнуватих вистав?
Актори? Підмостки? Чи кролики ми для удава?
Та ні! Ми не згодні! Ви змусили нас боронитись!
Ви нас розбудили – нарешті! – на лихо собі!
Як вихід з безвиході - йдіть уже! Будемо битись!
Казали, свободу знаходять лише в боротьбі…
Як сходять із розуму? Раптом? А всі, одночасно?
Цей світ – ви помітили? – а чи давно вже такий?
Тільки б пожити ще… Боже, ну як же невчасно!
Прибираю у хаті – щоб встигнути ще до війни…
Лубни, 30.01.2022