Під невгамовну пісню цвіркуна

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Брела зима дібровами, ярками,

Студила холодами навсібіч,

В норі проснулась миша з дрижаками,

Заповзялася протопити піч –

До ладу з літа запаслася хмизом.

Суха травиця зразу розгорілась –

Тепер дровця грубіші класти час.

Швиденько миша від огню зігрілась,

І по норі теплом війнуло враз,

Не чувся холод ні з щілин, ні низом.

У теплому підземному затишші.

Десь по кутках розбіглись дрижаки.

Вкладатись спати знову можна миші

В кубельце чи під грубку залюбки

В зимову пору вечора чи ночі.

Ще й перед сном казки читати стала,

Усмак гризнувши жменьки дві зерна.

Та як про Пана Коцького листала,

Стулилися самі собою очі.