13.02.2022 05:07
for all
74 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Зимовий сон рудого хом’яка

Зимовий сон рудого хом’яка

Прокинувся хом’як серед зими

В своїй м’якенькій затишній постелі –

Чи грудочка на ніс упала з стелі, 

Чи може міль торкнулася крильми…


Спросоння глоду ягідку зжував, 

Відвару з чебрецю спішив ковтнути, 

Та не вдавалось швидко знов заснути, 

Хоч як з досади очі закривав.


Хотів у сон вернутися хом’як, 

В якому він знайшов стручок гороху

Й за щоку запихати став потроху, 

Та ж величезний! Умістити як?


Хом’як очима кліпав у пітьму:

– Чого не з’їв я там горох відразу?!

Згризе хтось інший знахідку ту ласу, 

Яка мені наснилась одному!


Вовтузився горілиць і бочком, 

Все думав про смачний горох з журбою.

Стулились очі мов самі собою –

Таки побіг хом’як у сон з стручком.


Гриз горошини стиглі пресмачні, 

Тремтіли щічки, мружилися очі, 

І навіть міль принишкла серед ночі

В рудого сну затишній дивині.


Лише зимі не спалося ніяк, 

Знічев’я снігом землю посівала

Та зір горох у гущу хмар ховала, 

Щоб часом не погриз у сні хом’як.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись