13.02.2022 14:36
для всіх
119
    
  4 | 4  
 © Ем Скитаній

В цей день з останніх днів зими...

В цей день з останніх днів зими...

ввійти у день як у свята,

в танок, в мелодії світань,

у пісню з квітами весні,

яка є поки що у сні.

і позіхаючи з кохання

в яскраву мить зими у ранні

під сонцем ярим і ясним

прийняти душ, попити кави,

з зимових лагідних цих днин

віддати дню належну славу

і попросити небеси

аби дали ще троха сил

на ці чарівні дні останні,

у час веселих дзвінко танень... -

неначе хтось руйнує мур

бурульок, снігу кучугур,

котрі збігають потічками

до річки мерзлої зими.

сумна і сива берегами

в озерні пада килими

лінивим синім водопадом,

хвилясто косами із вод,

які небесній сині радо

складають шумно хвилі од...

...отож... -

прийняти душ.

попити каву.

і натче серця віршик цей

- не іншо! -

скласти як забаву

в час зміни ролей (чи ролей?...)

зими з весною у природі.

себе відчути в коловоді

веселих танців і заграв,

в бурхливій пісні половоддя.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.02.2022 22:51  Каранда Галина => © 

а дійсно: "ролей (чи ролей?...)

сама так часто зависаю,

коли слова в рядки складаю...

чи ластівки? чи ластівки?

потічками? чи потічками?

чи віршами, а чи віршами?

Та навіть було чи було?

колись все це я твердо знала,

поки іще не римувала)

Ваш вірш класний!

 13.02.2022 21:28  Віктор Насипаний => © 

Хай весніє на серці! Мирного неба нам і благополуччя!

 13.02.2022 15:30  Борис Костинський => © 

Вельми поетично - про доволі земне!