Вибава
кожен має свій шлях.
як планети мають орбіту.
але в нас - смуги ці перешкод,
які ми собі креслимо вперто.
вибудовуєм стіни на них,
об які розбиваємо лоба.
комусь в тому є зиск.
а хтось каменем падає вниз,
розмірковує сумно про долю...
...та чи маєм прийдешнє якесь,
коли Всесвіт прискорено гине,
середовище поміж зірок
порожніє, у темряві мерзне?...
і чи добре, що той
апокаліпсис спалахом гримне,
коли всі ми зійдемо на тлін
чи усохнем кістками під грунтом,
пластівцевим сміттям
рознесемося вибухом в несвіт?...
...і зітруться шляхи
з перешкодами, в труднощах штучних.
і планети з орбіт
розлетяться відламками в безвість.
коли в часі про все
не залишиться навіть і згадки -
хто згадає життя,
коли відлік самому собі
час з утомленим зойком завершить?...
...в міражах і відлуннях в ніщо
у дифузних міжзоряних смугах
знівелюється Всесвіт зірок,
захлинеться у хаосі несвіт.
...але потім то все!...
нині нам подарована ласка
рятувати цей світ
вдосконаленням власного світу.
і начхати! що наше буття
кимось міряне лише у миті...
____
дифузні міжзоряні смуги - слабкі смуги поглинання міжзоряного походження в спектрах зір...питання про походження цих смуг досі не з'ясоване, хоча запропоновано низку гіпотез