14.02.2022 22:37
для всіх
331
    
  3 | 3  
 © Каранда Галина

Назавтра знову обіцяють нам війну

з рубрики / циклу «2022 рік»

Назавтра знову обіцяють нам війну.

Нам та війна вже в’їлася у душі.

У нас усе постійно на кону.

Нас так давно вбивають, ранять, душать, 

Що хочеться уже на повний зріст

Піднятися, – а далі – будь, що буде! –

Та кривднику роз’юшити вже ніс, 

Зламати руку й смачно дати в зуби!

Й не слухати, що «так не можна, ні!», 

І дітками слухняними не бути, 

Примусити увесь той хитрий світ

Притихнути і врешті нас почути!


Щоб чітко: хто не з нами – проти нас!

Щоб існувало тільки чорне й біле, 

Щоб кожному, хто був образив нас, 

Вернулося все те, що нам боліло!

Скрутити в’язи хижим ворогам, 

І гнізда їх розкидати, спалити…

... А по війні, душі прикривши шрам, 

Учитись знову вірити й любити.


Так в’їлася у душі нам війна.

Її нам вкотре завтра обіцяють…

Дивися, Боже: он де сатана!

Допоможи спровадити «до раю»*!



Лубни, 14.02.2022

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.12.2022 13:03  Біла Леді => © 

Ваш вірш - усі ті почуття, що зараз полихають в серці кожного українця. Зворушливо, навіть сльози виступили на очах.

 08.12.2022 12:13  Марія Деленко => © 

Так прагнемо тієї перемоги, щоб врешті зло вже кануло у пропасть.Дякую за вірш!

 30.10.2022 20:38  Крайнюк Надія Олекса... => © 

Добрий вечір, пані Галино. Не можу написати Вам відгук. Вимкнувся інтернет якраз на відправці.
Прочитала Вашого вірша. Дуже сподобалося. Більшість українців думають саме так. Переконана. Дякую за твір.
З Вашого дозволу хочу запитати. Не можу зрозуміти, що сталося з моєю сторінкою? Куди вона поділася? Дякую. З повагою. Надія.

 16.02.2022 13:08  Шарко Роман Миколайо... => © 

Просто чудово, точніше ці відчуття не передати.