16.05.2022 12:39
for all
54 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ем Скитаній

весні розстання...

весні розстання...

в сліпучих блискавках, 

громами

гроза у зливах і вітрах

ввірветься в спокій хвилюванням.

увагу раптом приверне, 

що дощ -

вуаль у день травневий, 

ховає тихий сум весни.

яка крокує крізь руїни

шизофренічної війни

від мокші дикої... -

ординна

ця мокша в пагорбах своїх

серед болот

в лайні, 

у злиднях

не мислить вільної землі, 

там просто простори пустельні... -

життя не бачиться там їй.

і взагалі... - недопустиме!

там люди - всі їй вороги!...

.............................................

...але чомусь нема тривоги.

душа завмерла...і мовчить.

думки як бісики на чотках 

на нитці шовковій -

в хаос, 

у морі безладу шмигають, 

зникають, 

губляться і вмить -

по нитці нові виринають

мов з пекла.

довгим язиком

верзуть дурниці, 

знов пірнають

в холодний посміх темних вод.

і так безмежно, 

нескінченно.

як черги смертоносних куль

вогнем випалюють, 

вбивають

і вибухають в розрух злом.

...весна ж -

веселкою крокує

назустріч літу

в обрій літ.

печаль -

серпанком на обличчі

і світлі коси на плечах.

в зорю вечірню кроком тихим

ввійде...

а нашу маєту

залише нам самим.

і Богу

на Божий

Розмисел

і Суд.........

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись