локі...
заховатись легко від людського ока.
поруч, недалеко відпочити...поки
віднайдуть у схові відчай, лють зневір`я,
острахи безмовні, шабаш бузувір`я.
а з темнот глибоких у похмуру тишу
лик свій явить Локі у танку потішний -
заведе річення в осміх безнадії
у просторі вчення хохми травестії.
від глупот безмежних в хитрості розрадній
словом безбережний мітить щось то вкрасти.
і вкраде ж великий! той хитрун розумний -
відчайдушні крики, сполохи у тлумі.
і розвіє хмари, небеси роздвине,
марення на мари викине, задвине...
коли ж хто загляне в потаємні схови -
стріне сміхи лягви, дулю з маком злове.
а із відпочинку зринеш білим світом
мов легка билинка з-під важкого гніту.
привітаєш весну цю неоднозначну
з попелу воскреслий, поглядом інакший.
мов по сходах зійдеш з темряви до світла
у безобрій мрійний, у сади розквітлі.
із чуттям в радінні в думності глибокій
з вдячністю спасіння пригадаєш Локі...
_
лягва - жаба
мари - ноші для мерців
тлум - тут: натовп, юрба