Байки болотяника

5 Дідова байка

Почався час для байки за столом.

– «У нашім озері живе цар-сом.

Онукою – русалка молода.

Коли спадає до води – вода,

про мандри небом щось розповідá,

тоді удвох збираються вони

і тихо випливають з глибини.

Вже з місяць, як я ставив перемет.

Тут, раптом, вітер, дощ і в очерет

мій човен, мов ту тріску понесло.

Я глядь – вони! Спочатку – за весло,

а потім, думаю, який я лох:

з собою пляшка – вип’ємо на трьох!

Прощались, як закінчилась гірка́.

Дав сомові в колекцію гачка…

Русалка запросила до батьків,

та баби стало жалко – не схотів.

З тих пір страшний почався в мене кльов!

Їй Богу не брешу! Свій весь улов

сусідам роздаю, також і вам,

як підете, з собою трохи дам...»

Скінчи́вся час для байки за столом.

Дрімає дід, темніє за вікном.

З густої хмари до води – вода

про мандри небом щось розповідá…