17.09.2021 08:53
for all
12 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Анатолій Костенюк

Байки болотяника

Байки болотяника

Утоплені

«Эй, жизнь моя жестянка!!!
А ну ее в болото!»
Пісня

І

Дубовий ідол Перуну́

і товстий Водяник

лежали вдвох в обіймах сну:

до них, туди, на глибину

ще промінь не проник.


ІІ

І снилася Водянику

затонова блакить,

на дні в купальному вінку

утоплена лежить.


Коли торкнеться промінець,

від місяця з за хмар,

її розбудить накінець

серед дівчат-примар.


Тож береже у річці сом,

чатує наяву,

допоки не скінчиться сон,

русалочку нову.


Чому ж пішла в купальну ніч

ця дівчина з життя?

Серед людей звичайна річ –

зневага почуття.


Тепер, як випливе зі дна –

над берегом піде.

Його шукатиме вона

і втопить, як знайде.


Щоб було весело удвох

між місячних лілей

кохатись, там де вогкий мох,

і де нема людей.


ІІІ

А ідолові Перуна

жахливий снився сон:

його звалили до темна

і кинули в затон.


І бігли люди вздовж ріки,

до берега йому

пристати не дали палки́,

аж доки ліг на мул.


Вже скам`янілий від віків,

які на дні промок,

Водяника в ріці зустрів,

здружилися удвох.


І, часом, під русалчин спів

розповідав йому,

як блискавками гуркотів

та розривав пітьму,


як понад хмарами літав

володарем небес

і називався у світах

як Одін, чи як Зевс.


Водя́ник слухав ці байки,

всміхаючись у вус,

бо в це йому на дні ріки

не вірилось чомусь.

Публікації: Анатолій Костенюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.09.2021 17:27  Микола Коржик. => © 

Дуже сподобалося! Так цікаво, пізнавальне, фольклорне.