19.08.2011 18:10
для всіх
422
    
  6 | 6  
 © Каранда Галина

Рай недосяжний

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

я розумію вовка, 

що виє на місяць тужно, 

шукаючи в ньому мрію-

благословенний край.

душа у зневірі жовкне

доля лиш терпить мужньо.

каюсь... молюсь...звірію...

мій недосяжний рай.

...я розумію вовка...



Лубни, 18.08.11

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.03.2024 21:46  Джаман.анна => © 

Вітаю Вас, Галина! Дуже полюбилися ваші вірші. Ви десь маєте сторіночку, можливо, у фейсбуці? Де можна придбати вашу збірку віршів?

 09.04.2020 06:12  Юлія Дмитренко-Деспо... => © 

Плач Вовка, то плач наших душ...

 13.07.2013 23:46  Світлана Рачинська => © 

це щось. ! неймовірно)

 25.02.2012 16:32  © ... 

ой! дуже дякую!)))) це мій єдиний вірш, на який ніхто не відгукнувся був!))))))))

 25.02.2012 16:29  Деркач Олександр => © 

Дійсно клас!

 25.02.2012 16:24  Сашко Новік 

наче ж коментував? класно подобається. вовча туга