Збірка поезій «Хто крайній по щастя?»

Хто крайній по щастя?

Автор: Галина Каранда

«Хто крайній по щастя?» включає в себе різнопланові твори. Тут і лірика, і соціальна поезія, вірші-роздуми і вірші-обурення, вітальні вірші і роздуми про життя, вірші-експерименти, написані виключно розумом, і вірші, в яких рвалася душа. Тут можна знайти різноманітні віршові форми: сонети, терцини, терцети, рондо, кругові вірші, верлібри… А можна нічого не шукати, а попасти в резонанс з авторкою (думками, почуттями, настроєм) – і просто насолоджуватися поезією.




Сторінка: 1 з 13 | Знайдено: 100
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Хто крайній по щастя?;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;
  •  © Каранда Галина

    Уже жнива!

    Уже жнива-

    А ми не те садили...

    Уже жнива-

    А сходи не зійшли.

    Громи побили, 

    Змили зерня зливи.

    І душі бур`янами поросли.


    Уже жнива-

    А нічого збирати...

    Хіба каміння...

    - Й те вже час розбив.

    Душа налякана

    Й неначе розіп`ята:

    Вона чекає і боїться жнив.

    Обговорити...



  •  © Каранда Галина

    Рай недосяжний

    я розумію вовка, 

    що виє на місяць тужно, 

    шукаючи в ньому мрію-

    благословенний край.

    душа у зневірі жовкне

    доля лиш терпить мужньо.

    каюсь... молюсь...звірію...

    мій недосяжний рай.

    ...я розумію вовка...

    Обговорити...



  •  © Каранда Галина

    Осінь

    Заклякла на порозі тихо осінь.

    Ось-ось уже вона постука в двері.

    Між сивих хмар потоне тепла просинь.

    Світанки так похмуро-невеселі...


    А ми ще наче і не літували.

    В буденності життя проходить сірій.

    В турботах безнадійних заблукали, -

    А скоро треба відлітати в ірій...

    Обговорити...



  •  © Каранда Галина

    Молитва

    Під впливом вірша Наталки Янушевич

    Молитва для мами 


    Боже милосердний, 

    Свята Божа Мати, 

    Освятіть дорогу  

    Ви мого дитяти! 

    Буде його доля 

    Щастям оповита, 

    Довго і щасливо  

    Буде в світі жити. 

    Хай його хвороби 

    І страхи минають, 

    А люди навколо 

    Лиш добра бажають! 


    Молитва для дитини 


    Омиваю личко 

    Святою водою. 

    Це я розлучаюсь 

    Назавжди з бідою. 

    Хай лиха хвороба 

    проти сонця згине, 

    А до мене щастя 

    Й здоров`я прилине! 

    Обговорити...



  •  © Каранда Галина

    В чужих дорогах заблукали добрі вісті

    В чужих дорогах заблукали добрі вісті.

    І нишком вибір рве безмежність на шматки.

    Минуле краде в майбуття все швидше миті,

    Все нижче планка опускається мети.


    Зіпріли мрії у торішнім згірклім листі.

    Шукати знову - вкотре не знайти.

    Десь збилися з дороги добрі вісті

    І заблудилися. Куди ж тепер іти?

    Обговорити...



  •  © Каранда Галина

    БІСЕР

    З нас кожен думає, 

    що він метає бісер, 

    хоча давно товче у ступі воду. 

    А точка зору - 

    похідна від крісел, 

    від ширини корита і від моди. 

    Вірші кричать з сторінок  

    жирним шрифтом: 

    так множим сміття, 

    славлячи природу. 

    Розчавлену людину перекрито 

    погруддям ефемерного народу 




    про пільги 


    Чи наплутали щось,чи зумисне, 

    величаво схилившись рядком, 

    віншували героїв врочисто 

    не лавровим.- терновим вінком. 

    Обговорити...



  •  © Каранда Галина

    Коли опадають крила -

    Коли опадають крила - 

    Нестримно болюча втрата. 

    На пласі гніздечко звила, 

    На п`єдесталі - страта. 

    На роздоріжжі - відчай, 

    Закоханий спересердя. 

    Не запалають свічі, 

    Якщо в них нема осердя. 

    Життя - це завжди молитва: 

    Прохання, і вдячність, й спокута. 

    У вічність по лезу бритви 

    Я балансую скута. 

    Обговорити...



  •  © Каранда Галина

    Душа, наче жінка...

    Душа, наче жінка, 

    Лиш раз може втратити цноту, 

    Втомившись боротись 

    Із впертим ласкавим гріхом. 

    І вже оступившись, 

    Щораз відкриває ворота, 

    Щоб знову зустрітись 

    З відвертим нестримним теплом. 


    Стає вона схожа  

    На тиху нескошену ниву, 

    Колосся якої - 

    Байдужі зачатки добра,- 

    Осипались зерном, 

    Щоб знову пристати до пилу, 

    Що їх звеличає  

    Й паплюжить... А біль пророста... 

    Обговорити...



ЗМІСТ...

 

 

  • Якщо Вам сподобався чи був корисний цей текст і Ви хотіли б віддячити або фінансово підтримати дописувача Каранда Галина за минулі чи майбутні зусилля, можете перерахувати довільну суму коштів, що Вас не обтяжує, за вказаними нижче реквізитами:
  • Ми Вам дуже вдячні та наголошуємо, що кошти перераховуються безпосередньо автору. Інтернет-проект "Проба Пера" жодної фінансової винагороди з переказу коштів не отримує.