Автор: Галина Каранда
«Хто крайній по щастя?» включає в себе різнопланові твори. Тут і лірика, і соціальна поезія, вірші-роздуми і вірші-обурення, вітальні вірші і роздуми про життя, вірші-експерименти, написані виключно розумом, і вірші, в яких рвалася душа. Тут можна знайти різноманітні віршові форми: сонети, терцини, терцети, рондо, кругові вірші, верлібри… А можна нічого не шукати, а попасти в резонанс з авторкою (думками, почуттями, настроєм) – і просто насолоджуватися поезією.
-
Уже жнива!
Уже жнива-
А ми не те садили...
Уже жнива-
А сходи не зійшли.
Громи побили,
Змили зерня зливи.
І душі бур`янами поросли.
Уже жнива-
А нічого збирати...
Хіба каміння...
- Й те вже час розбив.
Душа налякана
Й неначе розіп`ята:
Вона чекає і боїться жнив.
Обговорити... -
Рай недосяжний
я розумію вовка,
що виє на місяць тужно,
шукаючи в ньому мрію-
благословенний край.
душа у зневірі жовкне
доля лиш терпить мужньо.
каюсь... молюсь...звірію...
мій недосяжний рай.
...я розумію вовка...
Обговорити... -
Осінь
Заклякла на порозі тихо осінь.
Ось-ось уже вона постука в двері.
Між сивих хмар потоне тепла просинь.
Світанки так похмуро-невеселі...
А ми ще наче і не літували.
В буденності життя проходить сірій.
В турботах безнадійних заблукали, -
А скоро треба відлітати в ірій...
Обговорити... -
Молитва
Під впливом вірша Наталки ЯнушевичМолитва для мами
Боже милосердний,
Свята Божа Мати,
Освятіть дорогу
Ви мого дитяти!
Буде його доля
Щастям оповита,
Довго і щасливо
Буде в світі жити.
Хай його хвороби
І страхи минають,
А люди навколо
Лиш добра бажають!
Молитва для дитини
Омиваю личко
Святою водою.
Це я розлучаюсь
Назавжди з бідою.
Хай лиха хвороба
проти сонця згине,
А до мене щастя
Й здоров`я прилине!
Обговорити... -
В чужих дорогах заблукали добрі вісті
В чужих дорогах заблукали добрі вісті.
І нишком вибір рве безмежність на шматки.
Минуле краде в майбуття все швидше миті,
Все нижче планка опускається мети.
Зіпріли мрії у торішнім згірклім листі.
Шукати знову - вкотре не знайти.
Десь збилися з дороги добрі вісті
І заблудилися. Куди ж тепер іти?
Обговорити... -
БІСЕР
З нас кожен думає,
що він метає бісер,
хоча давно товче у ступі воду.
А точка зору -
похідна від крісел,
від ширини корита і від моди.
Вірші кричать з сторінок
жирним шрифтом:
так множим сміття,
славлячи природу.
Розчавлену людину перекрито
погруддям ефемерного народу
про пільги
Чи наплутали щось,чи зумисне,
величаво схилившись рядком,
віншували героїв врочисто
не лавровим.- терновим вінком.
Обговорити... -
Коли опадають крила -
Коли опадають крила -
Нестримно болюча втрата.
На пласі гніздечко звила,
На п`єдесталі - страта.
На роздоріжжі - відчай,
Закоханий спересердя.
Не запалають свічі,
Якщо в них нема осердя.
Життя - це завжди молитва:
Прохання, і вдячність, й спокута.
У вічність по лезу бритви
Я балансую скута.
Обговорити... -
Душа, наче жінка...
Душа, наче жінка,
Лиш раз може втратити цноту,
Втомившись боротись
Із впертим ласкавим гріхом.
І вже оступившись,
Щораз відкриває ворота,
Щоб знову зустрітись
З відвертим нестримним теплом.
Стає вона схожа
На тиху нескошену ниву,
Колосся якої -
Байдужі зачатки добра,-
Осипались зерном,
Щоб знову пристати до пилу,
Що їх звеличає
Й паплюжить... А біль пророста...
Обговорити...