21.08.2022 16:49
18+
33 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Іван Петришин

Так було

Так було 

чорною була темрява,  

що крутилася, мов жорна,  

що викресали енергію білого світла. 

білий промінь пронизав чорну темряву,  

і вона стала сіро-сизою. 

жорна далі крутилися у пра-часі,  

у пра-просторі, всюди й ніде,  

і викресали жорна часу і плину 

жовтий промінь,  

що злинyв у сірінь сутінків,  

і іскрами плеснула енергія 

у пустоту сутінкової темряви,  

і застигла міріадами зір,  

що наче сіті,  

і між ними розквітло Сонце. 

а жорна часу далі крутилися,  

горішні - управо,  

долішні- уліво,  

і блиснули вони помаранчем,  

і сутінки стали світанком,  

а жорна пра-світу крутилися далі,  

і метнули промені фіолетові й сині,  

що застигли хмарами атмосфер,  

газами спекотними й холодними,  

і світанки стали днями,  

і сонця яскріли теплом,  

гріючи надією Те,  

що стало Розумом,  

що викресувався із жорен 

і іскрами зерен злітав всюдилетно,  

і жорна, шкребучи у центрі Пра-Світу,  

за словом Розуму Світу,  

кресали і далі,  

творячи Час,  

і тепле проміння,  

що стигло між газів,  

створило саме рідину,  

яку на Землі називають Водою,  

і, десь, із застиглої зірки 

упало насіння, що мало зрости 

у першу прояву Життя,  

ще незнану, невідану,  

бо Очі іще не зродились 

з електрики Світу,  

щоб бачити барви,  

які кресали ті Жорна,  

і Часу, і Плину, і Простору, й Світла,  

і, лиш через тисячі літ,  

поміж темних боліт,  

з`явилася Квітка,  

що тихо розквітла,  

мов дяка і зорям, і Світлу,  

і Світу, і Жорнам невидимих Рук,  

й пастельним Галактикам,  

й смарагдним Сузір`ям,  

й виникла перша віра 

першої квітки pозкритих пелюсток,  

що вже чекали і вітру, й бджоли,  

щоб далі продовжить буття і мікро-час,  

тоді ще не було Нас. 


Іван Петришин 



США, 8.21.2022

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись