26.08.2022 13:26
for all
40 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ем Скитаній

в зорю вечірню...

в зорю вечірню...

...той, що вогонь запросив собі в гості

той що вогонь запросив собі в гості

над морем до берегів,

до гранітної скелі -

скелі, яка з вершиною білою в небо.

там, на вершині - велике плато,

де просто неба цирк шапіто

ставить вистави за участю

еквілібристів,

жонглерів

і силачів,

і фанфаристи у масках дельфінів

грали славу,

хвалу

і пошану

дресированим коням,

жирафам,

птахам,

крокодилам,

слонам.

під славу дзвінку фанфаристів невтомних

з тиграми леви дефілювали гордо по колу,

в центрі якого мавпи вертляві

крутилися, бігали

разом із гімнастами і стрибунами.

коти і собачки петляли навколо ніг

крокуючих дресирувальниць,

струнких і високих красунь.

і клоуни дивні з хвостами драконів

смішили публіку по видноколу, яка

розмістилась на хмарах

і звідти сміялася весело,

шумно і гучно плескала в долоні,

кидала щедро монети і квіти,

здіймала плескаючи руки угору -

благала іще видовищ,

розваг,

благодаті і їжі

у того, що з посміхом дивиться з неба

і що вогонь запросив собі в гості,

браму йому відчинив необачно... -

рушив вогонь

Богом засліплюючим в колісниці,

вниз по граніту лишаючи попіл

світу і тому, хто запросив його сяяти святом.

громами,

у блискавках впав

камінням дрібним,

пісками і брилами вистелив води,

втомно зітхнув

і заснув.

сновидіннями

у відпочинку

небо півколом по небокраю,

вічним безмежжям омани туману

собою згасаючим вмить огорнув.

...весь у ілюзіях і міражах,

між небесами і вод піднебесних 

вогонь охололий

темний в темноті

хазяїном спав

біля підніжжя гори,

що вершиною білою в небо -

в небо,

що сповіді ночі зіркам сповідає

відлунням пісень цвіркунів,

піснярів неутомних...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись