18.11.2018 12:41
для всіх
151
    
  2 | 2  
 © Ем Скитаній

У ранкову зорю...

ховається час в омані

плюром в туманний плин

німотно, 

у поза хлані

миттєвостями на загин.

але рахівниця часу

неметушливий рух -

скеровує вмілим асом

від нищівних розрух

зорі, світи і долі, 

приречені що на прах

асизами у неволі, 

нейтралами у судах.

пульсує у скроні болем.

кісточок чути грюк

у просторі звад, незгоди, 

де з війнами перегук.

розгойданими в заобрій

відродженнями на злом

дні квапляться автостопом

спогадами за вікном.

і чути лунами стукіт.

шорохом, подихом спліт.

у муляжах і муках

за миттю минає мить.

і зреченою рахівниця -

мов звільнюється від перстень! -

в згасаючу зоряницю

буденно скидує день...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.11.2018 13:14  © ... => Тетяна Белімова 

...але така буденність втомлює...дякую, Тетяно!

 20.11.2018 09:22  Тетяна Белімова => © 

Справді, до всього можна навчитися ставитися буденно. І до миру, і до війни.

 18.11.2018 14:39  Каллистрат => © 

Чудово !