16.10.2022 09:43
для всіх
103
    
  2 | 2  
 © Тетяна Амеліна

Між синім небом і жовтим полем

Між синім небом і жовтим полем ми зустрічали свої світанки,  

Гляділи в лузі свою калину й у спадок дбали про "Заповіт",  

Ростили волю, плекали мову, броню вплітали у вишиванки,  

Й кружляли синім, незламні й вільні, ключами-стрілами журавлі.  

Ми сповивали своє майбутнє й рождали думку у стоголоссі,  

Тягнулось в небо проросле сім`я в надії виплекати плоди,  

Й від тої днини коли стежками ми мандрували цнотливо босі,  

Змінились люди, стежки, дороги й чимало вивітрилось води.  

Та наша воля - незламна сила, а мова - музика солов`їв,  

Колючим дротом скується тіло - з душі прорветься свободи спів,  

В вогні не гине вкраїнська доля і вдруге згарище не згорить,  

В змарніле небо над сивим полем злетять нескорені журавлі. 



с. Мотовилівка, 12.08.2022 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.10.2022 17:34  Валентина Красновид => © 

Патріотично, та по філософськи гарно! Дякую, сподобалось!