23.04.2014 12:26
for all
165 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Зоб

Я тебе намалював

Я тебе намалював сяйвом місячного світла

Там, під небом, біля хмар, ти була така тендітна.

Я тебе намалював лиш туманом в чистім полі,

Теплим весняним дощем у гаю де сплять тополі.


Я тебе намалював вогнем свічки у пітьмі –

Ти була така прекрасна, очі лиш були сумні.

Я тебе намалював хвилями в безкрайнім морі

У липневу літню ніч коли тихо світять зорі.


Малював тебе росою на траві з самого рання.

Мабуть ти є моя доля, справжнє ти моє кохання.

Ті малюнки вічні будуть, як те небо і земля.

Ще не раз знов намалюю - бо навіки ти моя моя!

Публікації: Зоб

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.04.2014 17:43  Тадм => © 

Щирий і ніжний вірш. моє чудово. 

 23.04.2014 20:08  Світлана Рачинська => © 

гарний малюнок 

 23.04.2014 08:02  Тетяна Белімова => © 

Гарно!
Давно вашої лірики не було))