Я тебе намалював
Я тебе намалював сяйвом місячного світла
Там, під небом, біля хмар, ти була така тендітна.
Я тебе намалював лиш туманом в чистім полі,
Теплим весняним дощем у гаю де сплять тополі.
Я тебе намалював вогнем свічки у пітьмі –
Ти була така прекрасна, очі лиш були сумні.
Я тебе намалював хвилями в безкрайнім морі
У липневу літню ніч коли тихо світять зорі.
Малював тебе росою на траві з самого рання.
Мабуть ти є моя доля, справжнє ти моє кохання.
Ті малюнки вічні будуть, як те небо і земля.
Ще не раз знов намалюю - бо навіки ти моя моя!
