30.10.2022 20:48
for all
24 views
    
rating - | no usr.
 © Ірина Вірна

Цикл "Відьма". 1_Вона

Сміялася ніч білим місяцем в небі,

А зорі так сипались, як із відра.

Дівчина плелась у хатину за греблю.

Ішла до ворожки поради питать.


На неї давно заглядаються хлопці –

Яка ж вона гарна, висока, струнка!

Та тільки ніхто не зламав її гордість,

Що ніби гадюка у серце вповзла.


Самій же так хочеться когось кохати

До щему, до схлипу, до трясці в душі.

Під вишнею з вечора ранку шукати,

А потім розгублено сльози студить.


Та ще не заніс вітер хлопця такого,

Який би зміг серце від сплячки збудить…

Тому і бреде до ворожки лихого,

А може й нечесного шляху знайти.



Краматорськ, 19-26.03.1998

Публікації: Ірина Вірна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись