Посвята синочкові
з рубрики / циклу «Крокуючи життям...»
Я безмежно люблю тебе сину,
Я тобою насправді живу,
Богу дякую я за дитину,
Що зігріть змогла душу мою.
Ти дорожче за все що я маю,
Ти для мене блаженства ковток,
Й описати любов цю безкраю,
Я не зможу словами в рядок.
Ти для мене - єдина людина,
Що за неї готовий в вогонь,
Чи в воді потонути невпинній,
Чи загинути просто, либонь…
Час летить мов у прірву вода,
Ти синочку ростеш щохвилини,
Скоро вилетиш з мого гнізда,
І на пошуки щастя полинеш.
Будеш згадувать рідко батьків,
Будеш мати свої вже турботи,
Не встигатимеш все що хотів,
Робота-дім, кожен день, дім-робота.
В круговерті швидкого життя,
Не забудь ти батькам подзвонити.
Бо ж колись, відійдуть в небуття,
Їм прийдеться тебе залишити.
І тоді як настане їх час,
І життя вже не матиме плину,
Ти згадай ще один зайвий раз,
Батьки завжди любитимуть, сину.
місто Київ, 1 квітня 2020 року