09.12.2022 20:51
for all
46 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Аліна Чиж

07.12.2022

07.12.2022

Цього року у лютому трапився лютий, в наступному, думаю, також

Ірпенями побитими розпач блукав роззутий... ти тримався якось

Ти тримався, я також якось трималась

За блекаутом - ранок і день завжди у нас починались


Правда, світло вмикали кав’ярні: і в серці, і в телефоні

Але ми не зважали, тримали докупи холодні наші долоні

Знали точно: «вони» наче птахи уже підбиті

Але можуть клюнути боляче дуже, кожної лютої миті


Знали точно, але… вже давно не боялись

Не тікали, не плакали, і точно вже - не ховались

Бо Романівський міст відболіти не встиг, але крицево дихав

Z-навіженим пророчив провалля смертельно-холодного лиха


Ну а ми… засинали в обіймах усіх, і усі прокидалися

Наче лавою гАряче в ліжку у сні обіймалися

Прокидались, віталися, кавоковталися смачно

Готували дистанції, знаючи: в них все «не так однозначно»


Марафонами міряли щастя, дихали вольтами

Накривали карнизи пробиті чужими добрими коштами

Обіймали дітей, обіцяли на завтра нового гостинця чи просто світло

А вони… не вірили, та все ж посміхались батькам... привітно



Ірпінь. На фото - Романівський міст, 7.12.2022

Публікації: Аліна Чиж

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.12.2022 08:31  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галино! А я сто років не писала(… фото ніяк не можу підвантажити, борюся….


P.S. Завантажила. То міст, що з`єднує Ірпінь і Київ через Романівку. 

 10.12.2022 05:41  Каранда Га... => © 

супер.
Давно вже не читала віршів взагалі, аж забула, як це смачно)
Фото не бачу... Не прогрузилося?