09.12.2022 20:51
для всіх
93
    
  3 | 3  
 © Аліна Чиж

Лютий

Лютий

Цього року у лютому трапився лютий, в наступному, думаю, також

Ірпенями побитими розпач блукав роззутий... ти тримався якось

Ти тримався, я також якось трималась

За блекаутом - ранок і день завжди у нас починались


Правда, світло вмикали кав’ярні: і в серці, і в телефоні

Але ми не зважали, тримали докупи холодні наші долоні

Знали точно: «вони» наче птахи уже підбиті

Але можуть клюнути боляче дуже, кожної лютої миті


Знали точно, але… вже давно не боялись

Не тікали, не плакали, і точно вже - не ховались

Бо Романівський міст відболіти не встиг, але крицево дихав

Z-навіженим пророчив провалля смертельно-холодного лиха


Ну а ми… засинали в обіймах усіх, і усі прокидалися

Наче лавою гАряче в ліжку у сні обіймалися

Прокидались, віталися, кавоковталися смачно

Готували дистанції, знаючи: в них все «не так однозначно»


Марафонами міряли щастя, дихали вольтами

Накривали карнизи пробиті чужими добрими коштами

Обіймали дітей, обіцяли на завтра нового гостинця чи просто світло

А вони… не вірили, та все ж посміхались батькам... привітно



Ірпінь. На фото - Романівський міст, 7.12.2022

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.12.2022 05:41  Каранда Галина => © 

супер.
Давно вже не читала віршів взагалі, аж забула, як це смачно)
Фото не бачу... Не прогрузилося?