28.12.2022 03:05
for all
31 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Глория

Тихо

Вітер розрізає сиві хмари,

Холодом постукує за склом.

Замело вчорашні тротуари -

Зігрівають спогади з котом.

 

Місяць, крізь збентеженість і втому -

Споглядає потаємні сни.

Що між нами, крапка, а чи кома -

Скільки ще цих вузликів плести?

 

Пити можна довго із Байкалу,

Дихати повітря у горах.

А мені - кохання твого мало:

Бо воно заточене в словах.

 

Тихо, якось взимку серед поля,

Ніч на небі зорі простягла.

Сонце довго крутиться по колу -

Я у ньому руки обпекла..

Публікації: Глория

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись