Терен
Терен
Обкуренi чарзiллям бiлi стiни,
Його начаклували ти i я.́
Втiкають днi
I тiкають хвилини,
А яблуко обкручує змiя.
Таємна прiрва довгого мовчання -
Зриває маски втомленiй душi.
Раптове поеднання
У кохання
В iлюзiях - покрили споришi.
Це мiражi з гарячої пустелi,
Повипивали почуття до дна.
А ти вiд хмелю,
Подумки на стелi,
Чомусь як та царiвна льодяна -
Теренами шукаєш де весна.