22.08.2011 13:51
-
344 views
    
rating 5 | 11 usr.
 © Тарас Іванів

Останнє море

Відкласти на день дату смерті, 

Спинити пульсуючий час. 

Покликати друзів до верфі, 

Де разом штормило всіх нас, 

Коли піднімалися щогли 

Новесеньких мрій кораблів. 

Коли нам моглося, і догми 

Ніхто нам писати не смів. 

Проклюнутись в мертві тумани, 

Разом криком шарпнути рок. 

Побавити долю у пана 

В Бермудських трикутниках крок. 

Підвладне з під рук вислизає, 

Смішне недосяжним стає… 

Та ми ще пливем, і хто знає, 

Де хвиля остання уб’є. 

Публікації: Тарас Іванів

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.03.2012 17:21  Оля Стасюк 
 22.08.2011 20:50  Олександр Новіков => © 

не знаю, чомусь з Макаревича згадалось: "доверяю лишь левой руке маршрути рисуя"

 22.08.2011 20:46  © ... 

Дякую

 22.08.2011 20:39  Олександр Новіков 

гарний вірш 

 22.08.2011 18:02  Оля Стасюк => © 

Дуже "оптимістичний" початок...

 22.08.2011 17:27  Оля Стасюк 

Гарний вірш. В Криму недавно штормило - по новинах показували...

 22.08.2011 15:22  Каранда Галина 

так Ви моряк чи музикант? 

 22.08.2011 14:56  Тетяна Чорновіл => © 

Такий гарний вірш про друзів, море... От тільки перший і останній рядок завдає смутку... Та мабуть автором так задумано...