Та не діждався він зорі
Пік творчих злетів, визнання і слави.
Горів, неначе зіронька яскрава.
Любив життя. Співав на радість людям.
Свободу він вдихав на повні груди.
Та обійшлася доля з ним жорстоко,
Верба сумує, плаче одиноко.
Злий рок свою поставив чорну мітку,
Ефір повідомляв жахливу звістку.
Одна лиш мить. Пішов Андрій у вічність.
Життя його спинилося трагічно.
Любив людей і рідну Україну!
Та не діждався він зорі. Загинув.
І лине пісня – пам’ять про поета,
У височінь, щоб чула вся планета.
Співак з піснями буде жити вічно.
Про нього слава житиме велична!
13. 02. 2015 рік
Фото з інтернету