06.02.2023 15:49
для всіх
61
    
  1 | 1  
 © Валентина Красновид

ЛЮТИЙ

ЛЮТИЙ

Після Січня місяць Лютий на посаду заступив,  

І одразу всюди хаос та гармидер учинив. 

Наробив біди лихої, гілля в лісі розгойдав,  

Пусті гнізда на деревах буревієм позбивав!  


Все завмерло у знемозі й морозній неволі,  

Зате в хатах тепло й гарно, ще й зерно в коморі! 

Спалахнув він гнівом лютим, в вікна сніг жбурляє,  

Южить, крутить, каламутить й вітром метеляє! 


Не дарма́ він Лютим зветься, все довкіл руйнує,  

На прихильність та повагу він не претендує! 

Всі й цураються його, хлопчину білобрисого,  

Бо йому так, небораці, на роду написано! 


Але все ж, його маніра непостійна й не тривка,  

То відлигою заплаче, то морозом допіка! 

Всім давно вже остогидли його казуси сумні,  

І тому пора весняна раніш прийде на два дні! 


Плаче Лютий від образи. Що за катавасія? 

На́скрізь валенці промокли в діда Афанасія! 

Сніг з грязюкою змішався, став, немов повидло,  

Й на шкалі по Цельсію вже два плюси набігло! 


З даху падають бурульки й розбиваються, мов скло,  

Вздовж по вулиці бурхливо все рікою потекло! 

А вночі він підморозив і дорогу і пустир,  

Ось такий наш місяць Лютий розбишака й дебошир! 


Всім нутром своїм він чує подих теплої Весни,  

Та й несила вже гойдати йому маятник Зими! 

Він слухняно та покірно відійде у небуття,  

Ми ж, його запам"ятаєм, як розбещене дитя! 



Ніжин, 04.02.2023.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!