15.03.2023 08:03
для всіх
47
    
  1 | 2  
 © Микола Коржик

Ось і осінь


Затуманило скрізь, задощило…

Тихо осінь у гості іде…

Навскоси все дощами прошило –

Осінь зібраним полем бреде.

Вона вийшла із темного лісу, 

У життєвім театрі на сцену, 

І вітри їй підняли завісу, 

Осінь грає для нас наречену.

Наречена багата, цнотлива –

Налетіли вітри парубки, 

Закружляла у танці щаслива, 

З кожним в парі вона залюбки.

Та недовго з вітрами кружляти, 

Швидко зблякне дівоча краса, 

Досить, дівко, полями гуляти –

День осінній так швидко згаса.

Зблякнуть фарби і шати твої, 

З неба сіється мжичка нудна, 

Розгубивши прикраси свої, 

Тихо плакати будеш одна.

17.09.2022 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.03.2023 13:38  Ірина Шах => © 

Гарний вірш, Микола. Сумно тільки що наше життя так, як "день осінній так швидко згаса".