Дзеркало
Наталі
Ти біля дзеркала стоїш,
вдивляєшся у інший світ,
із задзеркалля там привіт –
ніщо від нього не втаїш.
Не приховає люстро зморшки,
печаль в очах і сум
скорботу на лиці від дум,
прибріхує у формі трошки.
Чому ти люстро нагло брешеш?
На ліве – кажеш праве,
яке ж ти дзеркало лукаве...
це все не так – ти собі шепчеш.
Я ще красива... молода...
і вишукана форма тіла...
просто душа часто боліла...
роки спливають як вода...
Мене такою покажи –
що на весні цвіла як квітка,
чарівна росяна лелітка,
вернуть літа допоможи.
26.03.2023 р. Єггермюлен.