10.04.2023 18:23
для всіх
50
    
  1 | 1  
 © Владимир Нищимный

То не доля в садочку блукала...

То не доля в садочку блукала

І стелилась у ніч, наче дим,

То сріблясте мереживо ткала

Осінь зорям своїм молодим.


Шепотіла своє одкровення,

Проливаючи в тишу росу,

І небес незбагненне натхнення

В золоту заплітала косу.


То печаллю сідала в смереки,

Осягнувши у вічності мить,

То здіймалась на крилах лелеки

В неосяжну холодну блакить.


А над нею в нічному полоні

Місяць плив у небеснім ковші

І в моїй зігрівався долоні,

Доторкнувшись чужої душі…



Львів, 10.04.2023

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!