Сльоза й роса
філософія природавзаємодія природи та емоцій
прозора, чиста намистиночка роси
немов душа в маленької дитини
подібна чимось до солоної сльози
але ж упала із небесної царини
ніщо не світиться у ній - ні радість, ні печаль
вона кришталь гірський - холодний і блискучий
бредеш в траві, зіб`єш росу - не жаль
а біль від сліз занадто вже пекучий
в росинці світ як казка чарівна
в сльозі людській лишень безодня горя
хоча й від щастя бува викотить сльоза
але ми ними пишемо історію
роса хвилинна, сонячна, легка
холодна крапля, мимовільний погляд
сльоза ж вкарбується у пам`ять на віка
ця незабутня мить, довічний спогад...
Черкаси, 2004 рік