Вікіпедія
Столітній дуб розкинув патла,
Птахи лепечуть казки їм.
І хай розмова в них приватна,
Я увійду у їхній дім.
Плетуть горобчики інтрижки,
В’юрок з чижом щось ділять тут.
Вівсянка, дрізд, вівчарик, плиски
На всестороння пісні ллють.
Підскочив лунь – поважний птаха,
Малеча рейвах підняла.
Не бійтесь – щикнув, сойка – сваха,
На захист скока позвала.
Та, худо, бідно, все вляглося,
Ослабли сонячні струмки.
Надвечір совам не спалося
І мишам – сонні байстрюки.
