Кожен крок - то є біль...
і навіщо блукаєш по світу ?
нам до Плачу - стіни
залишилось здолати піввіку
то є нове моє завдання
на душі заметіль
хто є поряд для мого зізнання?
обернусь - порожнеча
залишена горем на згадку
щастю сум недоречний
як ніч протилежная ранку
де ти є, мій герой?
і навіщо блукаєш по світу?
нам до Плачу - стіни
залишилось здолати піввіку
нам лишилось зустрітись
і просто в розмові дізнатись
хто є ти, хто є я
серед безлічі зустріч - обраниць
нам лишилось дійти
до останньої краплі отрути
зруйнувати світи
які вперто дарують нам смуток
нам лишилось знайти
порятунок від сяйва обману
до фіналу дійти
самоту відігнати духмяну
адже чуєш мене
серед безлічі мені подібних
най печаль омине
твої днини тужливо - привітні
най лиш сонце тобі
посміхається крізь перешкоду
най промінчик мені
подаруєш, бо щастя не шкода
кожен крок - то лиш мить
де чекає любові дарунок
адже доля не спить
нам з тобою удачу віщує
там мене зачекай
де панують доріг забобони
долі правду пізнай
щоб любові вклонитись поклоном
зачекай, поки біль
нас з тобою відпустить навіки
щоб чуття заметіль
нас зігріла у ніжних обіймах
кожен крок - то є ти
що ще досі блукаєш у мандрах
кожен крок - то є я
та що досі - єдина, жадана
кожен крок - то є шанс
що ми дійсно крокуємо поряд
кожен крок - то фінал
що кохання написана повість
2008 рік
Черкаси, 2008 рік
