Двері в літо
Посеред ланів широких, та живих пахучих трав,
Де гуляє тільки вітер, місяць Червень заблукав.
Весна землю розбудила, та й відходить в небуття,
Відкрив Червень "двері в літо" й засміявся, мов дитя.
Як тайфун до нас ввірвався, й до роботи приступив,
Малим діточкам на щічках ластовиння наліпив!
Вітром куряву здіймає, мов пробіг коней табун,
Ось такий наш місяць Червень розбишака та пустун!
Налилась червоним соком вже черешня молода,
І червона полуничка з під листочків вигляда.
А у полі серед жита мак червоний запалав,
Червень-це "рум"янець року", так дідусь колись казав.
До роботи він охочий, лінуватися не звик,
У саду і на городі він добрячий трудівник!
Якщо тріснуть на долонях від роботи мозолі,
Буде в тебе всього вдосталь у коморі й на столі!
Хто побачить в Червні землю із високої гори,
Той не спуститься до низу до вечірньої пори.
Можна вічно милуватись розмаїттям буйних трав,
Не одну кохану пару Червень наш причарував!
Коротенькі в Червні ночі та найдовші світлі дні,
Це повір"я добре знають і дорослі і малі.
Тільки в Червні яскравіше й довше сонце світить,
Саме в Червні ми зустрінем вже початок літа!
Ніжин, 29.06.2022
